Аналіз проголошення архиєпископа К. М. Вігано щодо ситуації в Церкві /3 частина: Протистояння з ворогами Христа/

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/analiz-proholoshennia-3/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Коли на апостола Павла напали і ставили під сумнів його авторитет, він вказував на ласки, дані йому Богом, і свідчив про страждання, які переніс за Христа. Власним народом він був 5 разів бичований і постійно переслідуваний. А погани його навіть каменували. Щоб захистити Євангеліє, апостол не вагався говорити і про надзвичайні дари, які він отримав, і говорив навіть про видіння та об’явлення, коли його вважали мало духовним. Зрештою, знаємо, що коли Павло прибув до Єрусалиму, релігійний Синедріон прагнув його смерті. Кожен етап його життя супроводжувався гострим протистоянням з ворогами Христа, з духом фарисейства і з духом поганства, тобто з фальшивою духовністю.
В подібній ситуації, як вірний борець за Христа, перебуває архиєпископ Вігано. Майже півстоліття він працював на різних посадах у Ватикані і досяг найвищих кіл. Тут він став свідком того, як Божі вороги через зрадливих прелатів готують шлях для самознищення Церкви. Тепер, коли архиєретик Бергольйо через сфабрикований процес намагається створити враження, що Вігано виключили з Католицької Церкви за т.зв. злочин схизми, архиєпископ публічно виступає і пояснює найсерйозніші проблеми Церкви. Його слова є свідченням відданості Христу та Його Містичному Тілу. Йому не йдеться про свій захист, а про захист Церкви. Водночас вказує, як до найглибшого нутра Церкви проникла духовна отрута через масонів, корупцію та содомію.
Послухаємо його свідчення: «Випадок, який привів мене до конфлікту з моїми церковними настоятелями, стався, коли я був Делегатом папського представництва [Апостольських нунціатур], потім Генеральним секретарем губернаторства і, нарешті, Апостольським нунцієм у Сполучених Штатах. Моя боротьба проти морального розкладу та фінансової корупції розлютила тодішнього державного секретаря кардинала Тарчізіо Бертоне, коли – відповідно до моїх повноважень як Делегата папських представництв – я засудив моральні злочини кардинала МакКарріка та виступив проти поставлення ним в сан єпископів корумпованих і негідних кандидатів, представлених державним секретарем, за що він мене перевів до губернаторства, тому що „я перешкоджав йому висвятити на єпископів тих, яких він хотів”. Якраз Бертоне, за сприяння кардинала Лайоло, перешкоджав моїй роботі, спрямованій на боротьбу з широко поширеною корупцією в губернаторстві, де я вже досяг визначних результатів, які перевершили всі очікування».
Що архиєпископ заслужив за свою вірність Христу і Церкві від корумпованих прелатів, які фактично були знаряддями масонів і мали протилежну мету, тобто поступовий розклад Церкви, і все це в дусі II Ватиканського Собору? Що послідувало? Архиєпископ Вігано продовжує:
«Ще пізніше Бертоне та Лайоло переконали папу Бенедикта вигнати мене з Ватикану та відправити до Сполучених Штатів. Тут мені знову довелося протистояти огидним діям кардинала МакКарріка, включно з його небезпечними відносинами з політичними представниками адміністрації Обами-Байдена та на міжнародному рівні, про що я без вагань повідомив держсекретаря Ватикану Пароліні, який, однак, зовсім не зважав на це».
Обов’язком державного секретаря було діяти відповідно до інформації, яку подав йому американський нунцій Вігано про моральні злочини, скоєні МакКарріком, і навіть про його небезпечні стосунки з політичними працівниками. Тут, однак, виявилася неспроможність віроломних прелатів відстояти Божу справу. Архиєпископ Вігано перебував у постійному конфлікті з ворогами Бога і Церкви, тоді як корумповані прелати зуміли плавно уникнути кожного конфлікту і воліли сто разів зрадити Христа, свою совість і Церкву, ніж ризикувати втратою кар’єри. Зовні ці зрадники видають себе за т.зв. найвірніших слуг Церкви Христової, але насправді є слугами масонів. Тепер через сфабрикований процес вони всі об’єдналися проти дійсно вірного апостола, який служить Христу та Церкві.
Архиєпископ Вігано у своїй життєвій боротьбі за очищення Церкви отримав досвід, який привів його до розуміння прихованих зв’язків, як сам свідчить:
«Це спонукало мене розглянути багато подій, свідком яких я був під час моєї дипломатичної і пастирської кар’єри, в іншому світлі та зрозуміти їх взаємозв’язок з єдиним проектом, який за своєю природою не міг бути ні виключно політичним, ні виключно релігійним, оскільки включав глобальну атаку на традиційне суспільство, засноване на доктринальному, моральному та літургійному вченні Церкви».
Далі архиєпископ Вігано пояснює причину, чому з шанованого апостольського нунція він став неугодним архиєпископом:
«Отож, із шанованого Апостольського нунція, якому нещодавно сам кардинал Пароліні признав сумлінність, чесність, коректність та взірцеву дієвість, я став неугодним архиєпископом не лише через те, що вимагав справедливості у судах проти корумпованих прелатів, але також і передусім за те, що вказав на ключ проблеми: що моральний розклад серед ієрархії був необхідною передумовою для контролю над нею, маніпуляції та примушування за допомогою шантажу діяти проти Бога, проти Церкви та проти людських душ».
Архиєпископ Вігано пояснює, чому після II Ватиканського Собору обиралися на єпископів не вірні Божі мужі, а переважно корумповані та безхарактерні священники. Корупція серед вищих церковних прелатів є необхідною умовою в плані масонів, щоб вони мали можливість шантажувати їх. Те саме роблять і з політичними представниками держав.
«І цей modus operandi [діючий спосіб], який масонство детально описало перед тим, як проникнути в церковний організм, подібний до того, який був прийнятий у цивільних інституціях, де представники народу, особливо на найвищих рівнях, здебільшого піддаються шантажу, тому що вони корумповані та розбещені. Їхній послух ілюзіям глобалістичної еліти веде людей до зіпсуття, знищення, хвороб і смерті: причому до смерті не лише тіла, а й душі. Тому що справжній проект Нового Світового Порядку, якому підкоряється Бергольйо і з якого черпає свою легітимність від сильних світу, є, по суті, сатанинським проектом, у якому діло творіння Отця, відкуплення Сина і освячення Святого Духа ненавидять, скасовують і підробляють simia Dei [мавпувальник Бога – сатана] та його слуги».
Архиєпископ вказує на духовне підґрунтя боротьби царства темряви з Царством Божим. Це нагадує пророцтво Діви Марії з Ла Салет у 1846 році, де Богородиця передбачила, що «Рим втратить віру і стане престолом антихриста». Подібно про цей глибокий упадок свідчить і третя Фатімська таємниця. Архиєпископ каже:
«Підтримування повного руйнування божественного порядку та пропагування пекельного хаосу за ревної співпраці вищого керівництва Ватикану та єпископату дають нам можливість зрозуміти, наскільки страшними є слова, сказані Дівою Марією в Ла Салеті [Франція, 1846]: „Рим втратить віру і стане престолом антихриста”, а також, яку ненависну зраду становить відступництво пастирів і ще більш нечуване відступництво того, хто сидить на престолі блаженнішого Петра».
Архиєпископ Вігано з кривавлячим серцем дивиться на болісну зраду багатьох, надто багатьох прелатів, і зізнається, що якби він мовчав перед обличчям цієї зради, то порушив би присягу, яку склав у день своїх свячень. Тому навіть ціною своєї моральної дискредитації з боку ворогів Христа, якщо не безпосередньо ризикуючи своїм життям, він свідчить про Євангеліє. Після ціложиттєвого досвіду він справді вказує на корінь цієї кризи, яким є ІІ Ватиканський Собор. Як наступник апостолів, він не може і не хоче погодитися з систематичним руйнуванням Церкви, пов’язаним з загибеллю багатьох душ. Він не хоче проміняти захист католицької правди на боягузливе мовчання і спокійне життя.
«Якщо б я залишився в мовчанні перед лицем цієї зради, яка відбувається за боягузливої співучасті багатьох, надто багатьох прелатів, які відмовляються визнати в ІІ Ватиканському Соборі головну причину нинішньої революції, а в фальсифікації католицької Меси – причину духовного та морального розкладу вірних, я б не виконав присяги, складеної в день моїх священничих свячень, яку потім я відновив з нагоди моєї єпископської хіротонії. Як наступник апостолів я не можу і не хочу погодитися бути свідком систематичного руйнування Святої Церкви та загибелі багатьох душ, не шукаючи всіма способами як цьому протистояти. Я також не можу вважати, що боягузливе мовчання задля спокійного життя є кращим, ніж свідчення про Євангеліє та захист Католицької Правди».
Усі щирі католики вдячні, що Бог у цей важкий час дав нам такого відважного свідка віри, як архиєпископ Вігано. Він правдиво вказує на отруйне коріння, яке багато хто не хоче бачити і яке є причиною катастрофічного стану Церкви. Сьогодні священник і єпископ вже мусить благословляти навіть один із найтяжчих гріхів – содомію. У цьому катастрофічному стані найбільше винен ІІ Ватиканський Собор і узурпатор папства Хорхе Бергольйо.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

18.07.2024