Чи будуть створені умови, щоб архиєпископ Вігано міг прийняти обрання на папство?

Дивіться це відео також на: https://vkpatriarhat.org/arkhyiepyskop-vihano/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

20 червня псевдопапа Бергольйо та його секта розпочали злочинний монстр-процес. Вони т.зв. екскомунікують архиєпископа Карла Марію Вігано, колишнього нунція в США, але насправді лише виключають його зі своєї трансформованої антицеркви, що архиєпископ справедливо вважає за честь. Водночас церковні мейнстрім-медіа в дусі Бергольєвого проекту тотальної глобалізації та сатанізації Католицької Церкви поширюють брехні та наклепи на героїчного архиєпископа, який виступив за вчення Христа, тобто за вчення Святого Письма і всієї традиції.

Яке вчення Церкви щодо узурпатора папської влади, який є явним єретиком, як це сьогодні бачимо на Хорхе Бергольйо?
Вчення Церкви є однозначним і зобов’язує у сумлінні кожного єпископа, священника і католика, який відповідно до нього повинен поводитися. Боже слово постановляє, що хто б проповідував інше євангеліє, ніж те, яке проповідували апостоли, є проклятий Богом – анатема (Гал. 1, 8-9). Ця правда є основою тверджень папи Інокентія III і церковних документів, таких як догматична булла «Cum Ex Apostolatus Officio». Отці Церкви, такі як св. Кипріян, св. Атанасій, св. Августин, св. Єронім, та вчителі Церкви, такі як св. Франциск Сальський, св. Альфонс Лігуорі, св. кардинал Роберт Беллармін, вчать, що папа-єретик є детронізований Богом. Їхні твердження повністю стосуються Бергольйо! Св. Беллармін пише: «Папа, який є явним єретиком, автоматично перестає бути папою і головою, так само як автоматично перестає бути християнином і членом Церкви».
На основі Святого Письма, святих отців і вчителів Церкви подається і тлумачення церковного права Вернца і Відаля з 1943 року, яке дає таке пояснення: «Через загальновідому і відкрито проголошену єресь Папа Римський, якщо впаде в єресь, вважається ipso facto позбавленим юрисдикції ще до будь-якого офіційного рішення Церкви».
Відповідно до незмінного вчення Церкви Бергольйо є недійсним папою, а Католицька Церква перебуває у стані sede vacante. Це реальність. Бергольйо виключив себе з Католицької Церкви не лише через публічну посвяту сатані в Канаді, але також через видання 1 листопада 2023 року motu proprio «Ad theologiam promovendam». Тут він запровадив принцип зміни парадигм, вказуючи, що все, що суперечить тому, що він вирішив, є недійсним. Це означає, що він скасував Святе Письмо і всю церковну традицію.

А що саме Бергольйо вирішив?
18 грудня 2023 року він вирішив, що один із найважчих гріхів, а саме содомія, вже не є гріхом. Він навіть благословляє содомію. Цим він змінив суть вчення, тобто парадигму. Заперечуючи один із найтяжчих гріхів, за який Бог загрожує вогнем дочасним (2 Пт. 2,6) і вічним (Юд. 7), він усунув умови для нашого спасіння, тобто покаяння та Христову відкупительну смерть на хресті. Вчення Бергольйо вже є не католицьке, а апостатичне. Зараз псевдопапа очолює церкву, трансформовану в антицеркву Нью-Ейдж. Прихована трансформація відбулася саме 18.12.2023 р. з виданням «Fiducia supplicans». Кожен, хто внутрішньо підпорядковується фальшивому папі, також накликає на себе Божу анатему, прокляття.

Чому архиєпископ Вігано ще 18.12.2023 р. після самогубної трансформації Церкви демонстративно не вийшов з неї?
З одного боку, трансформація відбулася приховано, так що католицька громадськість фактично повністю це ще не усвідомлює. Вона розглядала б відділення архиєпископа від цієї антицеркви як відділення від правдивої Католицької Церкви.
Архиєпископ Вігано не має власної дієцезії, і якби він виступив як окрема особа, його б затаврували і морально дискваліфікували фальшивою фразою, що він є поза Церквою. Він залишався в цій структурі, щоб мати можливість вести ефективну боротьбу за вірних католиків. При цьому Вігано публічно декларував, що не визнає архиєретика папою і що Глибинна церква, очолювана Бергольйо, не має нічого спільного з Церквою Христовою. Нинішній монстр-процес з т.зв. екскомунікою архиєпископа, відданого Христу, викриває Бергольйо та його секту як злочинців. Хоча вони самі перебувають під Божою анатемою – прокляттям, все ж видають фальшиві екскомуніки і недійсні документи та прагнуть ліквідації Христових апостолів. Сьогодні таких переслідувань правовірних стосуються слова Христа: «Вас виключать... і кожен, хто вас убиватиме, буде гадати, що цим служить Богу» (Ів. 16). Як це можливо? Антицерква Бергольйо – звір, схожий на ягня, – обманула громадськість, ніби вона є Божою інституцією, хоча аж на смерть бореться проти Церкви Христової.

Чи повинні усі правовірні єпископи чекати, поки Бергольйо вживе проти них заходів?
Абсолютно ні! Дієцезіальні єпископи, навпаки, повинні використати шанс і якнайшвидше відділитися від секти Бергольйо разом зі своїми дієцезіями. Чим їх буде більше, тим краще. Згодом, коли вони приймуть правовірного папу, врятують значну частину Церкви. Коли правовірні слухняно дозволять, щоб Бергольйо їх звільнив, як, наприклад, єпископ Стрікленд, і не відділяться зі своїми дієцезіями від Бергольйо та його псевдоцеркви, то втратять шанс, даний їм для спасіння багатьох. На їхнє місце Бергольйо поставить хижих вовків в овечій шкурі, які послідовно, до останнього віруючого, трансформуватимуть дієцезії до повної єдності з антицерквою Бергольйо, яка має духа антихриста. Тоді Церква Христова залишиться тільки в катакомбах, але ворота пекельні її не подолають. Сьогодні ще можна врятувати багато цілих дієцезій, якщо знайдуться сміливі пастирі, які відділяться від секти Бергольйо зі своїми дієцезіями. Проблема полягає в тому, щоб один сміливий єпископ зробив прецедентний крок.

А як щодо т.зв. екскомунікованих священників на чолі з доном Мінутелло?
Вони виграють тим, що кажуть правду і не мовчать. Потім їх т.зв. екскомунікують, але таким чином сколихнуть совість цілої дієцезії. Вони є очорнені апостатами, але борються далі і опікуються невеликими спільнотами катакомбної Церкви. Ці священники є чітким голосом, за яким кожен щирий католик може в цей час зорієнтуватися, хто зрадник, а хто вірний Христові. Ці священники по суті є пророками, які не тільки знають правду, але й страждають за неї.

А як щодо Візантійського Католицького Патріархату?
Патріархат представлений групою правовірних єпископів, які проживають у монастирях. Ще за неповні два роки до приходу до влади Бергольйо, коли Бенедикт XVI недійсно беатифікував Івана Павла ІІ, Патріархат відділився від цієї апостазії Ватикану. Іван Павло ІІ в Асижі (1986 і 2002) реалізував єресі II Ватиканського Собору, коли своїм жестом поставив на один рівень пошану до поганських демонів і відкупительну жертву Христа на хресті. Патріархат, як пророчий голос, неодноразово через публічні заклики застерігав Бенедикта XVI, щоб не піддавався тиску та не зловжив папською владою для духовного злочину недійсної беатифікації. На жаль, Бенедикт XVI піддався сильному тиску. Того ж дня Патріархат оголосив про відділення від апостазії Ватикану. Ми з болем усвідомлювали важке становище Бенедикта XVI і віримо, що він помер у покаянні та є спасенний. Але, на жаль, актом недійсної беатифікації він відкрив двері прокляттю, яке через Бергольйо прямо втілилося і досягло кульмінації.

А як щодо надзвичайних виборів архиєпископа Вігано на папу, про які Патріархат оголосив ще раніше?
14 жовтня 2019 року Єпископський Синод з восьми єпископів провів ці вибори за надзвичайних обставин. Архиєпископ Вігано їх ані не відкинув, ані поки що не прийняв з тієї причини, що не було створено умов для їх прийняття. Поки що немає жодної дієцезії, яка б відділилася від Бергольйо і прийняла Карла Марію Вігано справжнім папою. Це створило б прецедент для інших дієцезій. Це також врятувало б інститут папства, який Бергольйо разом зі своєю сектою ліквідовує.
Ситуацію архиєпископа Вігано можна порівняти з ситуацією з царем Давидом, який був помазаний Богом, але довго не міг прийняти влади.

Що мали б робити у цій ситуації щирі католики?
Оскільки це духовна боротьба за Церкву і спасіння душ, то необхідно духовно мобілізуватись. Основою є година спільної молитви в сім’ї з 20:00 до 21:00. Активні віруючі також можуть писати листи та емейли священникам і єпископам, щоб зробили рятівний крок і вийшли з Вавилону Бергольйо.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

24.06.2024