1 year ago

Оприлюднення ВВП Оприлюднення Божої анатеми на голів єпископських конференцій Європи

Дивіться це відео також на: https://na-pousti.wistia.com/medias/aq86qj0y05
https://cos.tv/videos/play/43307907357642752
https://www.bitchute.com/video/pJxSxWeMJge4/

https://vkpatriarhat.org/opryliudnennia/
https://bcp-video.org/ua/opryliudnennia/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

Голови єпископських конференцій взяли участь у т.зв. Континентальній асамблеї Синоду про синодальність у Празі з 5 по 12 лютого 2023 року. Це були:
- кардинали: Уелле (Ватикан), Грек (Ватикан), Омелья-і-Омелья (Іспанія), Холлеріш (Люксембург), Дзуппі (Італія), де Кесель (Бельгія);
- архиєпископи: Ґраубнер (Чехія), Массафра (Албанія), Лакнер (Австрія), Вукшич (Боснія і Герцеговина), Пульїч (Хорватія), Сфейр (Кіпр), де Мулен-Бофор (Франція), Россолатос (Греція), Мартін (Ірландія), Станкевич (Латвія), Ґрушас (Литва), Шиклуна (Мальта), Девід (Монако), Ґондецький (Польща), Ґальбас (Польща), Пецці (Росія), Бобер (Словаччина), Хіменес Самора (Іспанія), Немет (Сербія), Кметек (Туреччина), Мокрицький (Україна), Кушлі (Шотландія), Луліас (Великобританія);
- єпископи: Яшевський (Білорусь), Каваленов (Болгарія), Хадсон (Англія та Уельс), Журден (Естонія), Жолі (Франція), Бетцінґ (Німеччина), Мура (Італія), Юрявічус (Литва), Коша (Молдова), ван ден Хенде (Нідерланди), Козон (Скандинавія), Орнелас Карвальo (Португалія), Крішан (Румунія), МакГі (Шотландія), Штумпф (Словенія), Матьяж (Словенія), Гмур (Швейцарія), Мартинюк (Україна), Язловецький (Україна), Змітрович (Україна), де сан Мартін (Ватикан), Около (нунцій в Чехії), Дзюрах (Україна), Джуліодорі (Італія), Вереш (Угорщина).
Вищеназвані церковні прелати накликали на себе Божу анатему за пропагування іншого – содомського – антиєвангелія згідно з Гал. 1,8-9. Анатема впала на всіх, незалежно від того, чи це були свідомі активні пропагандисти та організатори празького шабашу, як наприклад, прелати Голлеріх, Грех, Бетціґ чи Ґраубнер, чи лише ті, які формально брали у ньому участь. Його мета полягала в тому, щоб досягти наступного прориву у просуванні аморальності ЛГБТК у свідомість Церкви, а потім шляхом зміни норм і до вчення та практики. Це великий злочин проти Бога, Церкви та народів Європи, який представляли на зустрічі вище іменовані особи. Зміна церковних парадигм відбувається поетапно, по можливості приховано, загорнута у благородні фрази. Але насправді це самогубство Церкви.
Німецький синодальний шлях, який рішуче пропагує цей самогубний тренд, є відлякуючим прикладом. Але ніхто в Празі німецьку апостазію публічно не засудив. Навпаки, жестом присутності її представників вона була тут схвалена. Крім того, єпископ Бетцінґ став зіркою зустрічі. Він публічно проповідував, публічно співслужив і відкрито критикував інших. Участь цього представника німецької течії єпископа Бетцінґа на зустрічі в Празі стала доказом того, що німецька модель т.зв. синодального шляху є тотожна загальноцерковній моделі, яку просовує папа-апостат Франциск.
Єпископ Бетцінґ у Празі заявив, що начебто відчуває значну напругу в Церкві. Колишній префект Конгрегації Віровчення кард. Мюллер реагував на це у мас-медіа:
«Ця напруга викликана єретичним протистоянням щодо католицького віровчення».
Кардинал буквально сказав, що «аналіз Бетцінґа жахливий». Справа в тому, що на зустрічі у Празі Бетцінґ відкинув Боже одкровення, довірене Церкві, сказавши: «Це не моя віра, це не мій Христос і не образ (моєї) Церкви».
Кардинал Мюллер сказав: «Уся позиція німецько-католицької еклезіології є фальшивою та самогубною... Німецька синодальна секта є діаметрально протилежною католицькому віровченню».
Також про багатьох єпископів кардинал сказав: «Вони не зрозуміли таїнства відкуплення з гріхів і зрадили своє покликання бути наступниками апостолів». Кардинал описує Синодальний шлях як «релігійно некомпетентний і церковно-канонічно нелегітимний» і пояснює, що він «перебуває в явному протиріччі з доктриною про суть та універсальну місію Христової Церкви».
Бетцінґ та інші учасники Празького шабашу накликали на себе Божу анатему. Яка різниця між анатемою та екскомунікою? В основному ці терміни збігаються, але тут є певна відмінність. Наприклад, Церква проголосила екскомуніку на св. Жанну д’Арк, і її було спалено як єретичку. Це був судовий злочин, офіційно схвалений зовнішньою церковною організацією. Проте свята Жанна насправді не проповідувала жодних єресей, а тому не була виключена з Містичного Тіла Христового, тобто Божа анатема на неї не впала, хоча вона була екскомунікована. На жаль, це не поодинокий випадок в історії Церкви.
Учасники Празького шабашу, незважаючи на те, що перебувають під Божою анатемою, будуть далі виступати при повному параді. Чому? Бо встановлена церковна система сьогодні не екскомуніковує єретиків, але, навпаки, привілеює їх.
Однак Візантійський Вселенський Патріархат цим оприлюднює Божу анатему, що має подвійний позитивний вплив:
1) Захищає віруючих від духовного інфікування єресями.
2) Спонукає єретичних прелатів до правдивого покаяння.
Погляньмо в історію:
Східне християнство у VIII-IX столітті було уражено єрессю іконоборства. На той час Константинопольським патріархом був Павло IV. Зі слабкості, під тиском погроз він піддався і не виступив проти єресі. Проте докори сумління не давали йому спокою. Усвідомивши, що став зрадником, він зрікся патріаршого уряду і, як каянник, закрився в монастирі. До нього прийшли священики, навіть з імператрицею Іриною, благаючи його не залишати своєї пастви. Павло їм відповів: «Я вже старий і хворий, скоро прийде смерть і треба буде давати звіт перед справедливим Суддею навіть за найменші провини. Боюся, що Бог покарає мене, бо я зі страху мовчав і не казав вам правди. Церква сьогодні страждає від єресі. До цього спричинився і я, нещасний, бо тричі рукою і язиком погодився із лжевченням. За це сьогодні з болем каюсь і радше хочу бути в гробі, ніж під Божою анатемою. І також вам кажу, що не матимете надії на спасіння, якщо залишитеся в єресі. Подбайте про те, щоб був скликаний Вселенський Собор, на якому єресь буде засуджена... Якщо не буде скликаний Вселенський Собор і ви не відречетеся єресі, то не зможете спастися».
Через кілька днів після того патріарх помер, і його наступником став патріарх Тарасій у 784 році. Новий патріарх прийняв уряд з умовою, що скличе Собор. Він сказав: «Інакше я не приймаю патріарший престол, бо не хочу бути засудженим. Ніяка людина і ніякий імператор не врятує мене від Божого суду і вічної кари». 787 року був скликаний VII Вселенський Собор і єресь була засуджена.
Теперішні єресі сьогодні внутрішньо руйнують Церкву. Проголошений Синодальний шлях вже прямо просовує легалізацію усіх аморальностей під терміном «ЛГБТК». Це набагато важчі злочини, ніж єресь іконоборства. Празький шабаш також мав на меті втілення легалізації ЛГБТК. Тому всі учасники, а передусім голови єпископських конференцій, накликали на себе Божу анатему. Візантійський Вселенський Патріархат лише оприлюднює цю реальність. Кожен єпископ, який брав у ньому участь, не буде звільнений від анатеми, доки публічно не покається, усно чи письмово. Крім того, він дав велике згіршення, а тому повинен засудити єретичний ЛГБТК Синодальний шлях. Необхідно, щоб інші єпископи, священики та вірні вимагали від прелатів-учасників покаяння або відставки.
На основі апостольського та пророчого служіння (пор. Еф. 2,20) Візантійський Вселенський Патріархат цим оприлюднив Божу анатему на вище іменованих прелатів.