Танго! Навчальне відео для курсу мистецтво в школі

З Аргентини походить танго, що народилося наприкінці ХІХ ст. у передмісті Буенос-Айреса. У танго поєдналися народні музичні інтонації аргентинських креольців, уругвайців, кубинців, європейців.
Танго - один з найбільш експресивних танців, кожен рух у ньому пронизаний пристрастю, і часто його порівнюють то з сутичкою, то з любовним поєдинком.
Мало хто знає, що у цього танцю - “африканське” коріння. Назву “танго”, на думку дослідників, - це варіація “тамбо”, назви африканського барабана, звуки якого супроводжували ритуальні танці. В єдиний музичний малюнок тангісти переплели звуки іспанської хабанери, андалузького фанданго і креольської мілонги. Італійці наділили танець пристрастю і меланхолією, іспанці доповнили ритмами фламенко, а кращими виконавицями жіночої партії стали, звичайно ж, темпераментні красуні зі Східної Європи.
Цікаво, що від самого початку танго було чоловічим танцем, і лише згодом жінки стали партнерками чоловіків.