ВВП: Історія Церкви та самогубний Синод Бергольйо про синодальність

Дивіться це відео також на: https://synoda.wistia.com/medias/oogzkhe1p8
https://cos.tv/videos/play/42480284285833216
https://ugetube.com/watch/lCWBOV9wMrha8OK
https://www.bitchute.com/video/FAh0uKfgBzt1/

https://vkpatriarhat.org/samohubnyj-synod/
https://bcp-video.org/ua/samohubnyj-synod/

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП https://bit.ly/3PJeqlG

У Празі з 5 по 12 лютого 2023 р. має відбутися Континентальна асамблея Синоду про синодальність, в якому візьмуть участь голови європейських єпископських конференцій. Наступного місяця подібний сатанинський шабаш має відбутися у Південній Америці, Африці та Австралії. Це забивання цвяхів в труну Католицької Церкви і водночас копання їй могили. Насправді йдеться про підготовку до церковної легалізації содомії та всіх збочень, пов’язаних з нечистими демонами під терміном ЛГБТК.
Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП) – голос волаючого в пустелі – цими днями закликав до розпуску Празького шабашу і до відділення чеських єпископів від недійсного папи Бергольйо. Для прояснення сучасного катастрофічного стану Церкви послужить і погляд в історію. Погляньмо спершу на період раннього християнства.
Вже в І столітті криваве переслідування християн розпочав імператор Нерон. Воно закінчилось лише в 313 році. Але відразу ж з'явилася єресь аріанства, яка поставила під сумнів основу християнства  божество Христа. Ця єресь майже тотожна сучасній історично-критичній теології (методу). Вона хибно поділяє Ісуса Христа на Христа історичного та Христа віри, а також ставить під сумнів Його божество.
Аріанство не спричинило зовнішнього розколу – відділення, але його прихильники, єретичні єпископи й патріархи, навіть за допомогою деяких імператорів намагалися отруїти цією єрессю все християнство. Подібно сьогодні чинить єретичний модернізм. Папа Іван XXIII використав для просування цього єретичного духу II Ватиканський Собор. Тепер цей дух єресі досягає кульмінації через недійсного папу Франциска для самознищення Христової Церкви.
Аріанство створило простір для єресі монофізитства, яка також ставила під сумнів, так як аріанство та сучасний неомодернізм, божество Христа. Модернізм зі своїм історично-критичним методом підготував Франциску Бергольйо шлях до скасування Божих заповідей і легалізації ЛГБТК, а також до трансформації Церкви. Мета полягає в тому, щоб перевести Католицьку Церкву до антицеркви Нью-Ейдж. Її програма (за прикладом жесту Франциска в Канаді)  вшановувати вже не Бога, а демонів.
У VI столітті Єгипет прийняв єресь монофізитства і відділився від католицької правовірності. Так само монофізитство прийняла Сирія, Ефіопія та Вірменія. У 1054 році відбувся Східний розкол. Католицька Церква розкололася на західну католицьку та східну православну. У XVI столітті відбувся Західний розкол, тобто поділ на католиків і протестантів. Що було корінням цього поділу?
До Пізанського собору, який відбувся у 1409 році, існувало двоєпапство. Був Григорій XII (1406-1415), який перебував у Римі, і Бенедикт XIII (1394-1423), який перебував у Авіньйоні. Собор скинув обох пап як відомих схизматиків, єретиків і кривоприсяжників та обрав Олександра V. Однак жоден папа не покинув свій пост і так настало троєпапство.
У 1410 році Олександр помер, і його наступником став Іван XXIII. Він скликав 1414 року Вселенський Собор у Констанці. 6 квітня був оприлюднений єретичний декрет «Haec sancta synodus», який ставив Собор вище папи. Цитуємо: «Кожен повинен підкорятися Собору і слухати його, яку б він не займав гідність, включаючи папську». 29 травня цей Собор скинув папу Івана XXIII, якого згодом ув’язнили і після чотирьох років ув’язнення він помер. Тоді замість трьох пап у листопаді 1417 року обрали четвертого  Мартина V.
У 1415 році Собор на підставі неправдивих свідчень здійснив судовий злочин. Він засудив проповідника покаяння магістра Яна Гуса до смерті через спалення як єретика.
Через 100 років після закінчення Собору виступив Мартін Лютер (1521 рік). Собор відкинув очікувану і необхідну реформу, а чеського проповідника покаяння спалив. Таким чином замість реформи настала реформація. Один історик пише:
«Тогочасна Церква не була здатна реформувати себе, і врешті-решт так приготувала ґрунт для реформації в Німеччині. Це спричинило найглибший розкол в історії християнства».
Можна сказати, що II Ватиканський Собор приготував ґрунт не лише для подальшої реформації, а прямо для самогубної трансформації в сатанинську антицеркву Нью-Ейдж. Подібне не має аналогів в історії Церкви.
Якби замість спалення чеського проповідника покаяння, який прагнув реформувати священиче життя, таки відбулася реформа священства, Лютер не скасував би таїнство священства і Святу Літургію. Тоді б не відбулося трагічного поділу західного християнства. Справжня причина цього полягала в тому, що прелати не хотіли почути пророчий голос, який закликав до правдивого покаяння та правдивої реформи, тобто до відродження Церкви.
Мусила прийти реформація Лютера і відділення від Католицької Церкви, щоб вона від цього шоку нарешті прокинулася і дала простір для духовного відродження, до якого закликав чеський проповідник покаяння Ян Гус. Почали виникати рухи відродження, конгрегації, монаші чини, які знову вливали кров у вени Містичного Тіла Христового.
Якщо порівняти аморальне життя вищого духовенства XV-XVI століть із сучасною берголіанською сектою, то тут є багато спільного. Однак Бергольйо своєю гіперактивною пропагандою аморальності та конкретними кроками ліквідації Божих законів і узаконення гріха та збочень ЛГБТК перевершив усіх. Він навіть посвятився дияволу під керівництвом шамана в Канаді.
Історія Церкви свідчить про постійну боротьбу, яка відбувається не тільки в Церкві, але й в душі кожного члена Містичного Тіла Христового. Це боротьба з родовищем зла, яким є первородний гріх. Його оболонкою є людське его. Воно не сприймає об’єктивну правду і опирається Божим заповідям. Тому мусимо шукати правду, боротися за неї і вчитися правдивої самокритики. Цього навчимося під Ісусовим хрестом. Там є світло, правда і спасіння. Тут починається справжня реформа, яка чекає нас у ХХІ столітті. Зрештою, йдеться про вічне спасіння чи погибель кожного з нас! Необхідно відділитися від самогубного Синодального шляху та від його творця, архиєретика Франциска Бергольйо, який не є папою!

Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП)  голос волаючого в пустелі

3.02.2023